Метеорологія

   Друга  декада серпня закінчилася з серпневими опадами – 7,5 мм та  середньодобовою температурою  повітря     20,8⁰С.  На початок третьої декади спостерігається незначне зниження температурного режиму в повітрі  до   11,0⁰С (21.08) та на поверхні грунту 6,0⁰С (21,22.08) . Середньодобова температура в повітрі становила 19,2⁰С. Максимальна – 28,0⁰С(23.08) в повітрі та 44,0⁰С (25.08) на поверхні грунту. Спостерігалась невелика хмарність з проясненнями. Відносна вологість повітря знижувалась до 80%. Вітер переважав північно-східний 5-6м/с. Середня температура ґрунту на глибині 5 і 40 см становила 21,0⁰С і 19,3⁰С. До кінця другої  декади прогнозується помірно тепла погода, можливі незначні опади.

Рослинництво

     Озимі зернові колосові. На черзі підготовка ґрунту під посів озимини майбутнього року. На площах зібраного врожаю відбувається інтенсивний ріст бур’янів, тому головним і важливим прийомом є своєчасне лущення стерні, щоб не допустити переростання бур’янів, що негативно вплине і на якість послідуючого основного обробітку ґрунту. Як показує досвід, саме основний обробіток ґрунту суттєво впливає на термін своєчасної появи сходів та їх послідуючий розвиток.

     Враховуючи той фактор, що більша частина території області розміщена в зоні нестійкого зволоження, при цьому ймовірність випадання оптимальної кількості опадів до періоду масової сівби озимих рослин досить низька, в зв’язку з цим необхідно звернути особливу увагу на збереження і накопичення продуктивної вологи на полях у допосівний період при основному обробітку ґрунту. Тому всі операції необхідно направляти на збереження вологи, поліпшення режиму живлення, боротьбу з бур’янами, запобігання ураження рослин хворобами і шкідниками, якісне загортання пожнивних решток і добрив, створення достатньо ущільненого та дрібно грудочкуватого посівного шару. Обов’язковим в агрегатах повинен бути коток – кільчасто-шпоровий чи кільчасто-зубовий, які подрібнюють крупні грудки, зменшуючи загальну поверхню випаровування вологи з ґрунту.

     Захист насіння від хвороб є виключно важливим для забезпечення повноцінних сходів культури і наступної реалізації генетичного потенціалу сорту й отримання якісних урожаїв. За даної обробки 100 % пестициду досягає цільового об’єкта, а за позакореневого застосування частка пестициду на цільовому об’єкті може зменшуватися до рівня нижче ніж 0,1 %. Протруювання фунгіцидними та інсектицидними протруйниками є обов’язковим елементом технологій вирощування зернових культур, яке забезпечує:

• знезараження насіння від збудників хвороб рослин, що передаються через насіннєвий матеріал (фузаріози, численні сажкові хвороби й кореневі гнилі, септоріоз, гельмінтоспоріоз тощо);
• захист від ґрунтових патогенів (снігової плісняви, гельмінтоспоріозу, численних кореневих гнилей та ін.);
• зниження рівнів ушкодження сходів шкідниками ґрунту (дротяниками тощо). Важливими складовими дії протруйника є як інсектицидна, так і фумігантна активність щодо шкідників;
• тривалий захист сходів рослин від аерогенної інфекції (бурої іржі, борошнистої роси та ін.).

   Переважна більшість зареєстрованих протруйників насіння ефективні в початковий період розвитку рослин — від появи‑проростання сходів до фази осіннього кущіння. У подальшому їх дія істотно слабшає. Тому суттєву перевагу у виробництві має застосування протруйників з подовженими до 3–5 місяців термінами дії, особливо на озимих культурах.

     Необхідно враховувати також спектр дії та біологічну ефективність сучасних препаратів для протруювання насіння. Більшість шкодочинних збудників містяться на поверхні насінини (збудники сажкових) або у зовнішній її оболонці (збудники фузаріозів, гельмінтоспоріозу). У цьому разі для знезараження насіння доцільно застосовувати контактні препарати, наприклад на основі флудиоксонілу. Для контролювання збудників у середині насінини лише контактного препарату буде недостатньо й необхідно формувати комбінації протруйників з різною селективністю. Для контролю сажкових ефективними є триазоли.

    На сьогодні практично не існує протруйників, які б тією чи іншою мірою не знижували енергію проростання рослин. Проблема зниження енергії проростання рослин внаслідок застосування протруйників особливої актуальності набуває в роки з дефіцитом ґрунтової вологи на час сівби озимих зернових, яка останніми роками спостерігається на території області. Фактично, за сівби протруєного насіння у напівсухий ґрунт його енергія проростання та схожість знижуються. Натомість, у протруєного насіння є і свої переваги: таке насіння при тривалому знаходженні у ґрунті за дефіциту вологи здатне довший час залишатися неушкодженим збудниками хвороб та шкідниками порівняно з не протруєним насінням. Отже, ефективність застосування протруйника, з-поміж інших факторів, визначається погодними умовами, які складаються на період сівби.

Отже, при застосуванні інсекто – фунгіцидів для передпосівної обробки насіння зернових колосових та інших культур потрібно дотримуватися певних правил: використовувати системні інсектициди, які проникають з поверхні насіння у рослини і забезпечують їх захист від комплексу шкідників на перших етапах органогенезу; по можливості застосовувати суміші системних інсектицидів різних хімічних груп, що дозволяє зменшити витрати кожного препарату до кількості, яка мінімально впливає на їх фітотоксичність без зменшення сумарної інсектицидної дії на шкідника; використання властивостей окремих інсектицидів, які проявляються у стимулюючій дії на рослини зменшених норм витрати препаратів, що сприяє зниженню фітотоксичності їх суміші; підбір препаратів фунгіцидної дії, які в ефективних нормах витрати при застосуванні їх з інсектицидами не збільшують фітотоксичності суміші. Крім того для обробки насіння можна застосовувати препарати біологічного походження.

              Заступник директора

              з наукової роботи

             ІСГ Північного СходуНААН                                                        М.Г. Собко